ОСНОВИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

 

     Специфіка дисципліни полягає в тому, щоб, використавши в повній мірі міжпредметні зв'язки, викладач ознайомив студентів з основними питаннями багатогалузевого сільськогосподарського виробництва. Це сприятиме вдосконаленню професійних умінь та навиків майбутніх землевпорядників, розширенню їх світогляду, розвитку інтелекту.

     Викладання дисципліни потрібно вести на основі досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і практики з урахуванням сучасних умов реформування сільського господарства України, розвитку фермерства.

    З метою кращого засвоєння навчального матеріалу на заняттях необхідно використовувати різноманітні наочні посібники (таблиці, плакати, гербарії, колекції насіння, добрив, шкідників сільськогосподарських культур, муляжі, діючі технічні моделі тощо), а також застосовувати сучасну комп'ютерну техніку.

    Для актуалізації знань і мотивації навчальної діяльності студентів необхідно проводити заняття в умовах виробництва, заняття - екскурсії, заняття - конференції, бінарні і кінозаняття.

    Запровадження у вищих навчальних закладах ступеневої підготовки спеціалістів передбачає збільшення обсягів самостійної роботи студентів. Викладач повинен подбати про методичне забезпечення самостійного навчання, а для його контролю доцільно застосовувати тестові комп'ютерні програми.

      При проведенні лабораторних і практичних занять рекомендується використовувати інструкційні картки.

    При організації навчального процесу необхідно враховувати зональні особливості, на заняттях розглядати екологічний аспект даної теми, питання охорони праці і пожежної безпеки.

    У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: закони наукового землеробства; класифікацію бур'янів, шкідників і хвороб, заходи боротьби з ними; принципи складання сівозмін, їх класифікацію, введення і освоєння; основні прийоми і технологічні процеси обробітку ґрунту, систему обробітку ґрунту в сівозміні; значення і особливості застосування органічних і мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві; основи насіннєвої справи; особливості зональної системи землеробства; класифікацію сільськогосподарських культур, їх народногосподарське значення, біологічну характеристику і технологію вирощування; комплекс сільськогосподарських машин і основи експлуатації машинно-тракторного парку; сучасний стан тваринництва, структуру стада та фізіологічні особливості тварин, способи їх утримання і основи нормованої годівлі; організацію зберігання сільськогосподарської продукції.

     Студенти повинні вміти: визначати найбільш поширенні види бур'янів; складати сівозміни, їх ротаційні таблиці; розробити систему обробітку ґрунту під основні сільськогосподарські культури; насіння основних польових та овочевих культур; застосовувати сільськогосподарські машини; визначати основні види кормів та потребу в кормах для різних груп тварин; робити розрахунки зеленого конвеєра.

    Навчальний заклад має можливість вносити в залежності від специфіки підготовки молодших спеціалістів і матеріально-технічного забезпечення викладання дисципліни в навчальну програму обумовлені зміни в послідовності вивчення матеріалу, розподіленні навчальних годин за розділами і темами в межах загального часу, який виділено на вивчення дисципліни. Внесені зміни повинні бути обговоренні на засіданні предметної (циклової) комісії і затверджені заступником директора з навчальної роботи.