Стратегічними напрямами розвитку аграрної освіти є досягнення збалансованості між попитом і пропозицією фахівців на ринку праці; розширення можливостей доступу для одержання вищої освіти; запровадження системи безперервної освіти; постійна робота з науково-педагогічними і педагогічними працівниками; суттєве поліпшення науково-методичного забезпечення; збереження і зміцнення навчально-матеріальної бази.

    Найважливішим напрямом роботи аграрних вищих навчальних закладів є оптимальне врахування зміни структури виробництва, типу власності підприємства під час визначення змісту навчання і практичної підготовки.

      Це зобов'язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті. Водночас участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних знань, а не втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості.

    Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників мають бути застосовані і практично використані, тобто випускники - працевлаштовані. Сьогодні змінилася парадигма освіти і це вже розуміють студенти. Майбутнє працевлаштування, у першу чергу, залежить від студента, його знань, умінь, мобільності, готовності навчатися впродовж життя.

       Навчання в коледжі стимулює самостійність молодої людини, що в кінцевому результаті сприятливо впливає на розумові здібності та риси особистості. Чітко окреслена мета, вільна від зайвого опікування навчальна робота стимулює вироблення гнучкого творчого стилю мислення, потреби в самодостатності.

Сучасні технології в сільському господарстві, інформатизована соціальна сфера потребують фахівця з освітою як мінімум на рівні технікуму чи коледжу, спеціаліста з достатньою професійною підготовкою, практично зорієнтовану людину, яка вміє і теоретично розмірковувати, і практично матеріалізувати задумане.

      Відповідно до сучасних вимог фахівець повинен володіти уміннями, прийомами і методами впровадження передової технології, забезпечувати оптимальний режим роботи технологічного устаткування, постійно поглиблювати свої знання з економіки, маркетингу, права, уміти налагоджувати юридичні відносини з керівниками підприємств, банків, з податковими органами: бути готовим очолити господарство або його підрозділи, займатися підприємницькою діяльністю; володіти кількома робітничими професіями і при потребі підтвердити свої вміння на ділі.

      Тому підготовка молодшого спеціаліста-аграрія в Рівненському державному аграрному коледжі ідбувається у нерозривній єдності виробничого і навчального процесів і втілюється в різних видах практик, які становлять більше 60% всього змісту навчання.

   Сьогодні з використанням комп'ютерної техніки реальним стає забезпечення зв'язку між окремими предметами, темами, з виходом на освітньо-кваліфікаційні характеристики.

Оскільки агропромисловому виробництву притаманні певні особливості як у виробничому процесі, так і в підготовці кадрів, чинним законодавством селу надані певні пріоритети та пільги з цих питань.

       Процес професійної підготовки молодшого спеціаліста триває від двох до чотирьох років, але є певні труднощі в професійному освоєнні молодшого спеціаліста в умовах реального виробництва, що негативно впливає на показники економічної ефективності виробництва. Тому в коледжі вдосконалюють технології професійного навчання молодшого спеціаліста з метою наближення їх до реальної професійної діяльності, пов'язаної з вирішенням інтегративних виробничих завдань.

   Молодшому спеціалісту для успішного вирішення нетипових виробничих завдань потрібно самостійно вибирати зі свого "арсеналу знань" відповідні знання та уміння і в комплексі застосувати їх у конкретних виробничих умовах.

          Переддипломна практика проводиться відповідно до вимог Положення про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах на підприємствах з відповідною технологією.

    Керівництво практикою здійснюють викладачі спеціальних дисциплін, які періодично перевіряють хід практики, надають студентам необхідну методичну допомогу.

        Після закінчення практики студенти подають звіт-щоденник, який захищають, і отримують оцінки.

    У ринкових умовах особливо слід враховувати прогностичний характер змісту навчання, який повинен відображати в навчальній інформації тенденції розвитку галузі: освоєння сучасної техніки та технології форм та методів господарювання підприємств галузі. Суть прогнозування змісту навчання передбачає еволюцію розвитку всіх компонентів виробничої діяльності. Прогностичний характер змісту навчання повинен передбачати також відображення в навчальній інформації сучасних напрямів господарювання, різних типів виробничих підприємств з будь-якою формою власності. 

       Навчальні практики на землевпорядному відділенні проходять із застосуванням новітніх геоінформаційних технологій, які пов'язані із супутниковим та наземним отриманням топографічних даних. А результатом їх обробітку є створення сучасних цифрових ГІС-карт земної поверхні, графічні зображення яких виводяться на друк з використання принтера та плотера.

    Для проходження переддипломної практики студенти, що навчаються зі спеціальності "Землевпорядкування", направляються в Рівненське міське управління земельних ресурсів, ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", районі відділи земельних ресурсів, приватні підприємства та фірми.